Дослідження «Гендерний аналіз впливу видобувної галузі на розвиток місцевих громад в Україні»
В Україні вже існує досвід проведення ґендерного аналізу та оцінки соціально-ґендерного впливу, однак жодного разу ця методологія не застосовувалася для дослідження ґендерних аспектів галузей видобування та оцінки їх соціально-ґендерного впливу на розвиток територіальних громад. В даному аналітичному документі пропонуємо ознайомитися із соціально – гендерним аналізом впливу діяльності видобувних компаній на місцеві громади, який був вперше здійснений в Україні експертами Асоціації «ЕнергоТранспарентність» в рамках проекту «Україна: більша гендерна рівність у видобувній галузі» за підтримки Міжнародної коаліції «PublishWhatYouPay» (Публікуй Що Платиш).
24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з небаченим за всю свою історію викликом. Повномасштабне військове вторгнення Росії завдало потужного удару по всіх ланках системи нашої держави. Почали прилітати ракети, заходити танки – а виробництво газу і нафти є дуже небезпечним видом роботи, бо попадання ракети на промисли може завершитися техногенною катастрофою. Перші дні та тижні були справжнім шоком для всіх українців і газовидобувників в тому числі. Але навіть попри небезпеку, там, де це було фізично можливим, компанії продовжували працювати і добували газ для споживачів, в деяких випадках були змушені зупиняти видобуток виключно з міркувань безпеки. Незважаючи на війну в Україні, вагома частина компаній у видобувному секторі продовжують працювати, сплачувати податки та тримати економічний тил у війні. Українське суспільство, влада та бізнес згуртовані, як ніколи та наближають нашу перемогу. Міненерго докладає зусиль задля стійкої та стабільної роботи енергосистеми, забезпечення держави енергоресурсами та відновлення поставок електроенергії, газу, нафтопродуктів, які стали об’єктами знищення російськими окупантами.
З початку війни перед громадами постали нові виклики:
- врахування потреб різних уразливих груп під час ухвалення рішень, чого раніше не робилося;
- розв’язання нагальних питань населення без проведення сесій рад;
- пошук додаткових ресурсів для діяльності на пропускних пунктах;
- прихисток внутрішньо переміщених осіб, серед яких значна кількість жінок з дітьми тощо
Важливим показником доступу жінок та чоловіків до прийняття рішень є їх представництво на рівні органів місцевого самоврядування громади та на керівних посадах. В межах проведення гендерного аналізу вдалося з'ясувати рівень гендерного представництва на рівні сільських та міських рад громад. Найменша кількість жінок депутаток було обрано до місцевих рад Долинської та Диканьської ТГ 18% та 14% відповідно, які є найбільшими громадами за чисельністю серед досліджуваних. В решті громад кількість жінок коливається від 27% до 45%.
Основними перепонами доступу жінок до владних процесів є економічне зубожіння в цілому і економічна залежність жінки від чоловіка, нерівноправний розподіл сімейних обов’язків та занижений соціальний статус жінки. Часто для вирішення проблем жінки змушені виїжджати за кордон, особливо зараз в час війни. Гендерний перерозподіл ролей часто стає на заваді кар’єрному росту жінки.
Також експерти зауважили, що громади не збирали певного виду інформації і нею не володіють. А власне запит і пояснення експертів для чого ця інформація, зрозуміли, що необхідно акумулювати ці статистичні дані ( наприклад. інформації. що стосується гендерного зрізу громади тощо). Відсутність даних розподілення за статтю у громаді, так само як і відсутність інтересу чи політичної волі до збору цих даних, можуть бути частиною гендерних розривів у становищі жінок і чоловіків та/або їх груп у громаді, можуть посилювати прояви дискримінації та сексизму, створювати додаткові перешкоди для окремих груп жінок та чоловік у доступі до якісних послуг.
Більш детально із дослідженням можна озайомитися тут
